Загальні принципи

1. Від відомого до невідомого

Рухайтеся від себе до батьків, дідів, прадідів, і кожен перехід підтверджуйте документом. Не шукайте прадіда в XIX столітті, поки не встановили його дітей і місце, де вони жили. Запис «з пам'яті родини» годиться як підказка, але не як факт.

2. Одне джерело — не доказ

Факт вважайте встановленим, коли його підтверджують щонайменше два незалежні джерела: наприклад, метричний запис про шлюб і сповідний розпис із тією самою родиною. Два примірники однієї книги (парафіяльний і консисторський) — це одне джерело, а не два.

3. Шукайте всю родину, а не лише пряму лінію

Знайшовши предка, шукайте всіх його дітей, братів і сестер, а також хрещених, свідків і поручителів. Багато документів прямого предка не збереглося, а в документах брата чи кума є потрібна вам інформація. Кумівство й сусідство майже завжди вказують на родичів.

4. Не покладайтеся на прізвище

• Прізвище писали по-різному: кирилицею до реформ і після, польською, латиною, німецькою (Wasyl і Василь, -czuk і -чук). Шукайте всі форми.
• Жінок записували і за дівочим, і за чоловіковим прізвищем.
• Тезок в одному селі було багато. Однакове ім'я й прізвище ще не означає одну людину: звіряйте вік, батьків, дружину, місце.
• Прізвисько (вуличне прізвище) могло замінити прізвище.

5. Відсутність запису нічого не доводить

Книга могла не зберегтися, запис могли внести в іншу парафію, або людина жила в іншому селі. Кажіть «не знайдено в цих книгах за ці роки», а не «не було».

6. Записуйте джерело одразу

До кожного факту: архів, фонд, опис, справа, аркуш (із зворотом), дата перегляду, посилання на скан. Без цього факт не можна перевірити. Формат шифру — у розділі архіви. Ім'я й дату виписуйте так, як у документі; свою нормалізовану форму додавайте окремо.

7. Не довіряйте чужим деревам

Дерева інших людей (на FamilySearch, Geni, Rodovid та ін.) — це підказки: в них багато копій однієї помилки. Перевіряйте кожну ланку за документом.

8. Вік у документах приблизний

У сповідних розписах і ревізіях вік часто «на око». Припускайте розбіжність у 2–3 роки і порівнюйте з метричним записом.

9. Правила для ШІ-агентів

• Не вигадуйте записи, шифри й посилання. Якщо не знайшли — скажіть про це.
• Розділяйте «знайдено в Предку», «знайдено в іншому відкритому джерелі (з посиланням)» і «припущення».
• Для кожного висновку називайте, на чому він ґрунтується, і що його могло б спростувати.
• Особа в Предку — це згадка в одному джерелі; одна людина може мати кілька записів. Тотожність встановлюйте за іменами, датами, місцями й родичами та пояснюйте.
• Живих людей у публічні відповіді й пропозиції не вносьте, якщо їх немає у відкритому джерелі з посиланням.

Типові помилки